ВЕРТЕП В КАРПАТАХ

Народне дійство

Дійові особи:

Дід Матвій

Батько

Мати

Бабуся

Внучка Марічка

Звіздар хлопчик у сріблястому костюмі з німбом на голові та звіздою.

Ангел– хлопчик (чи дівчина) у довгій білій сорочці із крилами ззаду з христом в руці.

Пастушок І.

Пастушок ІІ. хлопчики-горяни а кривими палицями із дзвіночками на них.

Цар І– землі турецької

Цар ІІ– землі індійської

Цар ІІІ – землі десь мавританської

Цар Ірод– грізний, деспот Палестини

Корчмар Мошко

Корчмарка Сара

Чорт– у чорному кожусі навиворіт з хвостом і ріжками та дзвінками.

Смерть– в білому балахоні з косою.

Міхолоша– сільський хлопчик з мішком.

Гуцул

Бойкиня

Лемкиня

Наддніпрянець

Полісянка

Сільська хата в Карпатах. Сім’я готується до Святої вечері. Бабуся й мати біля печі варять страви, Дідусь Матвій лагодить свічку, в підсвічник. Онуки біля нього спостерігають.

Івась: Діду прошу розказати,

Що за дивне нині свято?

Марічка: Чом бабуся й мама жваво

Так готують всякі страви?

Дід Матвій: Бо то, милі онучата,

Нині в нас велике свято.

Марічка: Свято? Взимку?

Івась: диво! Ооо!..

Дід Матвій: Так, онученьки: Різдво.

Марічка: Свято, кажете... Чудесно...

А що значить це?

Дід Матвій: Рождество. Це подія не проста:

День народження Христа.

Два віки... Світ звеселився:

Йсус Христос нам народився

Івась: Де? Коли?

Марійка: В якій країні?

Дід Матвій: В Вифлеємі... В Палестині.

У стаєнці, "між бидляти",

У пастушій вбогій хаті»

Івась: Ото диво!... Чудасія!.,

Дід Матвій: Народився нам месія,

Провідник до щастя люду...

На землі творив він чуда

Івась: Які? Прошу розказати!

Дід Матвій: Йдуть до нас Різдвяні свята,

Підем В церкву… Попри свято

Будуть гості.. Розказати?..

Краще хай колядники

Вам покажуть залюбки.

Ява 2

Гасне світло поволі. Сім’я готується до вечері, дід вносить сіно. Батько дідуха ставить в кут. Мати застилає сіном стіл, накриває і обрусом. Дід запалює свічу.

Моляться. Вечеряють.

Світло поволі ясніє.

Чути стукіт тричі В двері.

Хор (за сценою) 3 колядою йдем від хати до хати

Мале дитя - Христа Бога в піснях прославляти.

Колядо, колядо, яка ти нам мила:

Дивну радість на Вкраїні людям возвістила.

Звіздар: Пустіть, ґаздо, нас до хати

Дитя Боже прославляти!

Дід Матвій: Просим, просим гості любі,

Колядоньці раді будем!

Звіздар: Дивна радість сталась нині:

У далекій Палестині

Звізда ясна ся з’явила,

Всьому світу возвістила

Дивну радість... Люди йдуть,

Ось і ми рушаєм в путь.

Пастушок І: Ми ягнята доглядали.

Чуєм: сурми десь заграли.

Світло в небі засвіт.ило,

Ангелятко ся з’явило.

Ява З

З’являється Ангел.

Ангел: Мир вам, браття, сповіщаю:

Дивна радість в нашім краю

В небі ясність ся з’явила,

Всьому світу возвістила:

Народився наш Месія,

Радість людства і надія!

То ж усі часу не гайте,

За звіздою поспішайте

Дитя Боже привітати,

Долю краю виблагати.

Пастушок ІІ: Ми вертепом, полем, гаєм

Із дарами поспішаєм

До убогої палати

Дитя Боже привітати.

Ява 4

З гиком, криком, дзвоном, свистом з’являється чорт.

Бігає по хаті, заглядає в усі кутки.

Чорт: Я чортівська злая сила

Цілий світ уже скорила,

Скрізь руйную силу Божу,

Сію зло, де тільки можу.

Ангел: Геть звідсіль, нечиста сило,

В небі звізда ся з’явила:

Народилось дитя Боже,

Чорну силу переможе.

Чорт: А я силу бунтівничу

З пекла самого покличу

Все спалю і злом засію,

Смутком цілу землто вкрию.

Ангел: О вже досить зло чинити:

З голоду вже мерли діти,

Вже твоя чортівська сила

Все спалила й отруїла.

Геть мені ти зла личино,

Із вишневої Вкраїни!

Чорт втікає.

Ява 5

За дверима тричі по три стукіт.

Дід Матвій: Просим, просимо до хати

Подорожніх завітати!

Заходять три царі.

Цар І: Мир Вам в хату, добрі люди,

Хай добро усюди буде!

Цар II: Ми ідем вклонитись Богу

Тай зблудилися з дороги.

Цар ІІІ: То пустіть нас відпочити,

Кості старії зігріти.

Ява 6

З’являється Чорт, тягне за руку царя Ірода.

Чорт: Світлий царю, глянь: усюди

Вештаються оці люди

Чи не чинять чогось злого,

До царя ідуть нового.

Ірод: Як, царя. Та ж я є цар

Всього світу володар,

Чи не так? А хто, ви люди,

Цар І: Не якісь ми там приблуди

А ідем із Палестини

Поклонитись Бога сину.

Цар ІІ: І цареві світу всього!...

Ірод: Ти диви!... Та ж я до того

Є царем у Палестині...

Звеліваю: військо взяти,

Самозванцю голову стяти?

Цар ІІІ: Зло страшнеє, царю, вчиниш:

Та ж той цар - мала дитина

Ірод: То тим більше: військо взяти

Малих діток порубати

В моїм місті Вифлеємі

Нехай буде, як в Едемі.

Ангел: Годі царю, зло чинити,

Не дозволю діток вбити!

Ірод: Як? На силу бунтівничу

Смерть страшну на вас покличу,

Гей, Смертонько, гей, небого,

Йди сюди на допомогу!

(читати продовження)